27 січня щорічно відзначають як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту(пол. Międzynarodowy Dzień Pamięci o Ofiarach Holokaustu). Таку резолюцію 1 листопада 2005 прийняла Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй.

Концентраційний табір - Освенцім

Саме цей день був обраний для вшанування пам’яті жертв Голокосту тому, що 27 січня 1945 року радянська армія звільнила найбільший нацистський табір смерті «Освенцім-Біркенау» у Польщі.

Освенцим, відомий також під німецькою назвою Аушвіц, будувався як табір для політв’язнів-поляків. «Фабрикою смерті» він став не одразу. Перший період функціонування (до середини 1942 року) історики називають «польським», оскільки на цей момент більшість ув’язнених були жителями Польщі. Деяких відправляли сюди з в’язниць гестапо і з інших концтаборів для винесення смертних вироків. Поляки масово потрапляли в Аушвіц і пізніше.

Другий етап в історії табору називають «єврейським». Він пов’язаний з Ванзейською конференцією. Вона відбулася в передмісті Берліна на озері Ван-Зеє 20 січня 1942 року. Це одна з найвідоміших нарад періоду Другої світової війни, яка була присвячена остаточному вирішенню «єврейського питання» (тобто знищення цілого народу). Згодом її назвуть «Ванзейською конференцією».

Протокол заходу фігурував на Нюрнберзькому процесі як один з найважливіших доказів у розділі «Переслідування євреїв».

Документально зафіксовано, що перших жертв за програмою «остаточного вирішення» у Освенцим доставили 26 березня 1942 року ешелоном зі Словаччини. Це були перші євреї з іншої держави. Число пасажирів (в ешелоні були тільки жінки) – 999 осіб. 30 березня прибуває перший ешелон з Франції. Потім – з Голландії, Бельгії, Чехії, Норвегії, Італії, Угорщини.

«Аушвіц» був одним із шести таборів смерті на території Польщі. Але тільки він був призначений для знищення євреїв з усієї Європи. Решта працювали за територіальним принципом: в Майданеку, Собіборі, Треблінці та Белжець знищували переважно польських євреїв, які проживали в так званому генерал-губернаторстві. У Хелмно – євреїв із західної Польщі, приєднаної до Рейху. Всі вони припинили існування як центри знищення в 1943 році (останнім був Майданек – 3 листопада).

Точну кількість загиблих в «Освенцимі» так і не вдалося встановити, оскільки багато документів було знищено, а самі ж німці не вели облік жертв, які направляються в газові камери відразу ж по прибуттю в табір. За різними даними в «Освенцимі» загинули від 1,5 до 4,5 млн. осіб, серед яких – понад 1,2 млн. євреїв.

Ряд країн, що відзначають 27 січня, віддають данину пам’яті жертвам Голокосту.